Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версия
Патріархія

Виступ Святішого Патріарха Кирила на відкритті Міжнародного форуму «Багатодітна сім'я і майбутнє людства»

Виступ Святішого Патріарха Кирила на відкритті Міжнародного форуму «Багатодітна сім'я і майбутнє людства»
Версія для друку
10 вересня 2014 р. 22:01

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил виступив на відкритті Міжнародного форуму «Багатодітна сім'я і майбутнє людства», відкриття якого відбулось 10 вересня 2014 року в Державному Кремлівському палаці в Москві.

Дорогі учасники форуму, дорогі брати й сестри!

Хотів би привітати всіх вас, хто приїхав з різних країн, щоб обговорити дуже важливу тему — тему сім'ї та її значення для життя сучасного суспільства і для життя кожної людини, тому що багатодітна сім'я — це те явище, яке справляє свій вплив на дуже і дуже багатьох людей. Багатодітна сім'я є прикладом того як люди, присвячуючи себе іншим, віддаючи частину свого життя іншим, творять дуже міцну спільноту.

Можна дуже багато міркувати про те, чому здорова й велика сім'я є чинником, що визначає моральне здоров'я всього суспільства, і я глибоко переконаний в тому, що це так. І тому підтримую всі ті заходи, всю ту програму, яку ви здійснюєте, у тому числі й взаємодіючи з однодумцями з багатьох країн світу.

«Не добре, щоб бути чоловіку самотнім» (Бут. 2:18). Ці чудові біблійні слова відображають глибинні властивості людської природи. Ми створені для того щоб перебувати в спілкуванні один з одним, ми всі належимо до складної і таємничої єдності, до людського роду. І ми входимо в цю єдність не як детальки дитячого конструктора, кожну з яких можна замінити іншою. Швидше ми подібні листю, яке росте на гілках і через гілки з'єднується зі стволом і корінням великого древа. Ми є членами сімей, громад, народів, і наше благополуччя, як фізичне, так і духовне, багато в чому залежить від нашого вміння зберігати духовно-моральні традиції та цінності.

Як вже було сказано раніше, дуже важливу роль, у тому числі й у збереженні системи цінностей, відіграє сім'я. Сім'я — це реальність, яка описується в такий спосіб: чоловік і жінка живуть разом, зберігають вірність, піклуються про дітей і разом їх виховують. Ця реальність з'явилася задовго до того, як виникли якісь юридичні схеми й конструкції, які описували феномен сім'ї соціологічно, юридично і надавали йому правове значення. І хоча сімейні традиції безперечно є частиною культури, а сім'я, звичайно, теж вкорінена в людській культурі, проте вона передує і самій культурі, бо за свідченням Біблії створена Богом на самій зорі людської історії.

Тому ми можемо стверджувати, що сім'я — це Богом встановлена інституція. Сім'я вкорінена в самій природі людської особистості. Тому зруйнувати сім'ю не переформатувавши цієї природи, не переформатувавши цієї свідомості, неможливо. І коли ми сьогодні констатуємо факт того, що інститут сім'ї руйнується, то повинні ясно розуміти, що йдеться насамперед про руйнування самої людської особистості. Без цього руйнування не зруйнувати сім'ю. Тому будь-яка політика, спрямована на руйнування сім'ї, є антигуманною політикою; вона кидає виклик самому існуванню людської особистості.

У сім'ї відбувається велике чудо народження людини, у сім'ї діти вчаться любові й відповідальності, в ній закладаються такі базові поняття, як обов'язок, честь, жертовність. Відсутність у дитини повної сім'ї або сім'ї взагалі обертається, як відомо, дуже важкими труднощами як для самої дитини, так і для суспільства в цілому.

Хотів би процитувати вам слова видатного педагога Василя Олександровича Сухомлинського, який говорив: «Головний задум і мета сімейного життя — це виховання дітей, головна школа виховання — це взаємовідносини чоловіка й дружини, батька й матері». Тому сім'я у всіх культурах досі сприймалася як така, що складається з чоловіка, дружини й дітей. Це, ще раз хочу сказати, не тільки юридичне, культурне чи навіть релігійне утворення. Це реальність, що виникає з самої людської природи, яку не можна змінити, але можна тільки на біду собі спробувати ігнорувати. Можна спробувати якийсь час ходити на руках, як іноді вчиняють спортсмени-еквілібристи, але якщо довго ходити на руках, то дуже скоро почнуться неминучі проблеми, пов'язані з кровообігом, тому що людина створена ходити на ногах.

Можна ігнорувати той факт нашої природи, що ми, дорослі й діти, особливо діти, потребуємо сімей, що сімей потребують як окремі особистості, так і суспільство в цілому. Але ні до чого хорошого таке ігнорування не приведе. Останніми роками піддається серйозним небезпекам сама сім'я, ідея сім'ї. І ці небезпеки набувають дуже грізного характеру. Ми стикаємося не просто з гріхом і безвідповідальною поведінкою окремих людей (це, на жаль, було завжди), але з чимось набагато страшнішим — зі спробами переглянути саме уявлення про сім'ю, змінити культуру й законодавство таким чином, щоб поняття сім'ї було спотворено і в підсумку зруйновано. Це пов'язано з певним зрушенням у мисленні, у політиці, у цінностях, у сприйнятті того, що вважається правильним і неправильним, з нав'язуванням суспільству неправдивих ідеалів і кумирів. Будь-яка життєздатна культура спирається на поняття обов'язку, моральних зобов'язань людини по відношенню до ближніх, зобов'язань, обумовлених самим фактом існування людини як частини соціуму.

Сьогодні людину намагаються представити ізольованим індивідуумом, що егоїстично шукає задоволення всіх своїх бажань і з цією метою вступає з іншими людьми в якісь договірні відносини, які він, особистість, може в будь-який момент зруйнувати, розірвати, щойно ці відносини перестануть влаштовувати цю особистість. Шлюб при цьому сприймається як контракт, який не особливо відрізняється від інших контрактів. Такий погляд на людину начебто підкреслює її свободу і затверджує, так би мовити, право на щастя, хоча насправді веде до нещастя.

Людське щастя створюється самообмеженням. Дуже важливо сконцентрувати свою увагу на цій темі. Не може бути щастя без самообмеження, так само як здоров'я вимагає самообмеження. Ми знаємо, що людина, яка піклується про своє здоров'я, обмежує себе в їжі, обмежує себе в комфортному відпочинку, воліє навантажувати себе фізично, обмежує деякі прояви свого інстинктивного начала щоб бути здоровою.

Людина як особистість живе повноцінним і щасливим життям, коли вона готова відмовитися від чогось заради інших, заради тих, кого вона любить, заради своїх близьких, заради суспільства в цілому. Австрійський психолог і філософ Віктор Франкл зауважив: «Бути людиною — означає завжди бути спрямованим на щось або на когось, віддаватися справі, якій людина себе присвятила, людині, яку вона любить». Саме в сім'ї людина вчиться жити для інших, і саме сім'я першою опиняється під ударом життєвої філософії, що закликає жити для себе. Це життя для себе в результаті обертається самотністю, загубленістю, нещастям. Але саме його наполегливо проповідують певні сили, що переслідують свої комерційні, політичні чи ідеологічні цілі.

Ми бачимо, що в тому випадку, коли людина сприймається як споживач або елемент ринкової механіки, неможливо досягти справжнього блага і реалізувати призначення людини, яке полягає в служінні Богові й ближнім. Тому ми покликані активно затверджувати справжні цінності, без яких життя і окремої людини і суспільства опиниться під загрозою. Ці цінності — любов, самопожертва, відданість. І насамперед вони виявляються в сім'ї, особливо — в багатодітній; у сім'ї вони формуються, зміцнюються, входять у світогляд маленької людини, стають її невід'ємною природою.

Ми повинні переламати недовіру й страх, які існують щодо багатодітності, повернути багатодітним батькам ту повагу, на яку вони заслуговують, бо серед всіх добрих прекрасних людських справ народження й виховання дітей — одне з найбільш великих.

Підтримка родини — обов'язок і держави, і релігійних громад, і діячів культури, і підприємців, і політиків. В наші дні, коли в багатьох країнах робляться спроби зруйнувати традиційні уявлення про сім'ю, ми потребуємо міжнародного співробітництва у справі захисту інституту сім'ї, дитинства, права батьків на виховання дітей. Ми не повинні залишати без уваги галузі культури й права, у тому числі права міжнародного, інакше ці галузі будуть повністю контролюватися прихильниками антисімейних і антидитячих ідеологій, з якими ми все частіше стикаємося останніми роками. Підтримка і захист сім'ї — це обов'язок перед Богом і перед людьми, який лежить на всіх нас. Як нам його виконати? Про все це ми і повинні поговорити, у тому числі і в рамках цього форуму.

Нехай благословення Боже перебуває з вами, нехай Господь дасть нам мудрість і силу зробити свій внесок у збереження й зміцнення сім'ї — того самого чинника, без якого не може існувати ні людина, ні людське суспільство. Дякую вам за увагу.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Слово Святішого Патріарха Кирила на церемонії вручення Патріаршої літературної премії 2018 року

Слово Святішого Патріарха Кирила на XVIII церемонії вручення премій Міжнародного фонду єдності православних народів

Привітання Святішого Патріарха Кирила членам нового Уряду Російської Федерації

Привітання Святішого Патріарха Кирила учасникам IX Міжнародного Слов'янського форуму мистецтв «Золотий витязь»

Вітання Святішого Патріарха Кирила Д.А. Медведєву з затвердженням на посаді Голови Уряду Російської Федерації

Патріарше привітання митрополиту Дніпропетровському Іринею з 50-річчям ієрейської хіротонії

Патріарше привітання митрополитові Східно-Американському Іларіону з 10-річчям сходження на кафедру первоієрарха Руської Православної Церкви Закордоном

Вітання Святішого Патріарха Кирила главі Республіки Марій Ел О.О. Євстіфеєву з 60-річчям від дня народження

Патріарше привітання митрополиту Брянському Олександру з 65-річчям від дня народження

Патріарше привітання настоятельці Свято-Троїцького Корецького ставропігійного монастиря ігумені Рафаїлі (Хільчук) з ювілеєм